Фасилітація – це важливий інструмент для досягнення спільних цілей через ефективне спрямування групових процесів. На сьогоднішній день вміння фасилітувати стає все більш цінним, оскільки воно сприяє покращенню співпраці та досягненню оптимальних результатів у колективних угодах та рішеннях. У цій статті ми розглянемо сутність цього підходу та роль фасилітатора у цьому процесі.
Що таке фасилітація
Простими словами, фасилітація – це мистецтво організовувати та вести групові процеси таким чином, щоб всі учасники могли ефективно співпрацювати, ділитися своїми ідеями, приходити до спільних рішень та досягати поставлених цілей.
Фасилітація відрізняється від звичайного керівництва через підхід, коли фасилітатор не нав’язує своїх вказівок та не приймає рішень за групу. Він створює атмосферу взаємодовіри та співпраці, де кожен учасник може вільно висловлювати свої думки та внести свій вклад у спільне рішення. Фасилітатор застосовує різноманітні методи та техніки, щоб сприяти досягненню групових цілей.
Цей підхід корисний у багатьох ситуаціях, де ключова командна робота та співпраця: від ділових зустрічей та мозкового штурму до вирішення проблем і підготовки до важливих рішень. Він сприяє підвищенню ефективності групової діяльності, розумінню різних точок зору, генерації нових ідей та прийняттю обгрунтованих рішень, що задовольняють усіх учасників.
Фасилітатор це
Фасилітатор – це людина, яка організовує та веде групові процеси, такі як зустрічі, дискусії, тренінги, мозковий штурм, вирішення проблем, прийняття рішень, та інші. Основна мета фасилітатора – допомогти групі ефективно співпрацювати, досягати спільних цілей та приходити до зважених рішень. Фасилітатор не є звичайним керівником, який дає чіткі вказівки та приймає рішення за групу. Натомість, він виступає в ролі нейтрального модератора, який створює атмосферу довіри та співпраці, де кожен учасник може вільно висловлювати свою думку, вносити пропозиції та брати участь в обговоренні.
Методи та техніки фасилітації
Вибір методу залежить від конкретної ситуації, цілей групи та особистих уподобань фасилітатора.
Методи активного слухання
Методи активного слухання включають різні техніки, що допомагають демонструвати учасникам, що їх уважно слухають. Вербальне підтвердження передбачає повторення або перефразування сказаного учасником, щоб показати, що його почули та зрозуміли. Невербальне підтвердження використовує відкриту позицію тіла, зоровий контакт та кивання головою, щоб сигналізувати зацікавленість у розмові. Задавання уточнюючих запитань допомагає краще зрозуміти точку зору учасника, уточнюючи певні аспекти його висловлювань. Узагальнення полягає у підведенні підсумків сказаного учасником, що допомагає чіткіше сформулювати його думки та забезпечує правильне розуміння обговорюваних питань.
Техніки постановки питань
Техніки постановки питань є важливим інструментом для стимулювання роздумів та дискусій. Відкриті запитання заохочують учасників до висловлення своїх думок і не мають однозначних відповідей. Закриті запитання мають чітку відповідь і використовуються для отримання конкретної інформації. Навідні запитання підштовхують учасників до певної відповіді, спрямовуючи їх думки в потрібному напрямку. Провокаційні запитання кидають виклик існуючим припущенням та заохочують до нового мислення, допомагаючи знаходити інноваційні рішення та погляди на проблему.
Методи візуалізації
Методи візуалізації сприяють кращому розумінню та запам’ятовуванню інформації. Фліпчарт використовується для запису ключових моментів дискусії, ідей та рішень, що дозволяє учасникам бачити та слідкувати за розвитком розмови. Дошка є корисним інструментом для мозкового штурму та візуалізації зв’язків між ідеями, що сприяє організації думок. Стікери допомагають записувати короткі ідеї, пропозиції та запитання, які можна розміщувати на фліпчарті або дошці для подальшого обговорення. Інші візуальні інструменти, такі як діаграми, таблиці, графіки та малюнки, представляють інформацію в наочному та зрозумілому форматі, що полегшує її сприйняття.
Інструменти для мозкового штурму
Інструменти для мозкового штурму допомагають генерувати нові та креативні ідеї. Метод “шість капелюхів мислення” використовує шість різних капелюхів, що символізують різні способи мислення, стимулюючи різноманітність ідей. Метод “метод полярності” досліджує дві протилежні точки зору на проблему, допомагаючи знайти творчі рішення. Метод “метод SCAMPER” використовує п’ять дій (Substitute, Combine, Adapt, Modify, Put to another use, Eliminate, Reverse) для генерування нових ідей на основі існуючого продукту або послуги. Інші інструменти, такі як картки ідей, онлайн-інструменти для мозкового штурму та групові ігри, також ефективні для стимулювання колективного мислення.
Методи прийняття групових рішень
Методи прийняття групових рішень забезпечують ефективний процес досягнення консенсусу. Метод “номінального групового процесу” використовується для збору та ранжування ідей без обговорення, що допомагає уникнути впливу домінуючих учасників. Метод “метод множинного голосування” передбачає прийняття рішення шляхом голосування, де кожен учасник має однакову вагу, що забезпечує справедливість процесу. Метод “метод консенсусу” спрямований на досягнення рішення, з яким всі учасники групи згодні, забезпечуючи гармонію та згуртованість. Інші методи, такі як метод Дельфі та метод дискусії, також застосовуються для ефективного прийняття групових рішень, сприяючи кращому розумінню та співпраці серед учасників.
Якщо ви хочете покращити свою командну роботу, приймати кращі рішення та досягати більшого успіху, фасилітація може стати для вас цінним інструментом. Існує багато ресурсів, які допоможуть вам оволодіти навичками фасилітації, такі як курси, тренінги, книги та веб-сайти.