Ноутбук – це складна система, яка складається з безлічі компонентів. Кожен з них впливає на його функціонування, і одним із найзначущих є оперативна пам’ять. Що це за елемент, як він впливає на роботу пристрою, як його можна оновити та чому це варто робити? Давайте розберемося.
Що дає оперативна пам’ять?
Оперативна пам’ять, чи RAM, – ключовий компонент будь-якого ноутбука. Це місце, де часомірно зберігаються дані для поточних обчислень, програм та ігор. Вона дозволяє виконувати низку завдань одночасно, відкривати багато вкладок у браузері та запускати кілька програм. Чим більше завдань накопичується, тим більша потреба в оперативній пам’яті.
Як збільшити доступну оперативну пам’ять?
Розширити оперативну пам’ять можна, купивши новий модуль, який встановлюється на материнську плату. Більшість комп’ютерів та ноутбуків дозволяють виконати це самостійно. Але є винятки, наприклад, нові моделі ноутбуків Apple, де оперативна пам’ять зварена на материнську плату.
Дві основні типи оперативної пам’яті – DDR4 і DDR3 – найпоширеніші. Вони працюють набагато швидше за своїх попередників (DDR і DDR2). Перш ніж робити оновлення, слід визначити, який тип пам’яті підходить для вашого комп’ютера, оскільки DDR4 і DDR3 несумісні між собою.
Як очистити оперативну пам’ять?
Інколи при запуску багатьох додатків ноутбук може працювати повільніше та менш ефективно. Деякі програми не видаляють дані з оперативної пам’яті, що призводить до її забруднення. У таких випадках просто перезавантажте пристрій. Запам’ятайте, щоб уникати ситуацій, коли оперативна пам’ять повністю заповнена, оскільки це може призвести до проблем з роботою.
Як вибрати оперативну пам’ять для ноутбука
Швидкість технологічного прогресу призводить до застаріння комп’ютерної техніки найшвидше, тому вибір обладнання потрібно робити з перспективою. Якщо фінансові можливості дозволяють, краще обирати системи з DIMM модулями стандарту DDR4. Проте, якщо вам потрібен ноутбук лише для роботи з офісними програмами та для відвідування Інтернету, а бюджет на комплектуючі не надто великий, можна вибрати систему з пам’яттю DDR3.
Для більшості сучасних програм, 8-16Гб ОЗУ повністю достатньо. Краще встановлювати пару однакових модулів по 8 Гб. Проте, якщо вам необхідно працювати з графічними системами, рекомендується збільшити обсяг пам’яті. Важливо пам’ятати, що 32-розрядні системи можуть використовувати лише 3 Гб пам’яті, а максимальний обсяг оперативної пам’яті для Windows 7×64 – 16 Гб. Щодо частоти пам’яті, вона повинна відповідати можливостям материнської плати і процесора, проте більшість систем підтримують значення від 1600 до 2133 МГц.
Як перевірити оперативну пам’ять?
Це легко зробити. По-перше, скористайтеся основними системними налаштуваннями. Ви можете знайти їх, клацнувши правою кнопкою миші на “Мій комп’ютер” і обираючи “Властивості”. Також ви можете отримати інформацію, перейшовши в Панель управління і клацнувши “Система”. У цих розділах ви отримаєте загальну інформацію про комп’ютер, але не побачите технічних деталей, таких як тип технології DDR. Щоб точно визначити тип пам’яті, використовуйте безкоштовні програми, наприклад, CPU-Z. Якщо ви все ще маєте сумніви, знайти цю інформацію можна за допомогою введення моделі материнської плати в Інтернет.
Для перевірки обсягу оперативної пам’яті натисніть комбінацію клавіш CTRL + ALT + DEL і відкрийте Диспетчер завдань. Перейдіть на вкладку “Продуктивність”.
Сучасні стандарти
При купівлі нового ноутбука, комп’ютера або складанні системи з нуля, краще звернути увагу на модулі пам’яті стандарту DDR4. Сучасні моделі мають найвищу швидкість передачі даних. Крім того, напруга живлення DDR4 дорівнює 1,2 (у порівнянні з попереднім стандартом DDR3, де вона становить 1,5/1,65). Це робить модулі економнішими в споживанні енергії (на 20–30%). Крім того, вони мають можливість встановлення більш великих мікросхем пам’яті, що дозволяє досягти максимальної ємності до 128 ГБ.
Модулі стандарту DDR3 мають меншу пропускну здатність (порівняно з DDR4) і використовуються головним чином для модернізації систем попереднього покоління. Важливо враховувати, що модулі DDR4 і DDR3 несумісні між собою. Вони мають різну кількість контактів (288 у DDR4 проти 240 у DDR3) та розташування настановних пазів. Модулі DDR2 використовуються для оновлення застарілих комп’ютерів, проте виробництво материнських плат та процесорів, які підтримують цей стандарт, припинено через недостатню швидкість порівняно з DDR4 і DDR3.
Вибираємо за частотою
Тактова частота збільшувалася одночасно з виходом кожного наступного покоління ОЗП. Тактова частота сучасної пам’яті DDR4 лежить у межах 2133-3200 МГц. Такі модулі можуть працювати практично з усіма сучасними процесорами. Максимальні частотні показники для модулів стандарту DDR3 становлять 1866 МГц і навіть 2133 МГц. Однак слід враховувати, що установка пам’яті, що працює на вищій частоті, не призведе до значного збільшення продуктивності комп’ютерної системи. Але для графічних завдань і додатків, які часто безпосередньо звертаються до пам’яті, заміна пам’яті більш швидкісну приносить позитивні результати.
Архітектура більшості сучасних процесорів передбачає вбудований двоканальний контролер пам’яті. Тому для отримання більш високої пропускної здатності з використанням усіх можливостей зв’язування пам’ять-процесор необхідно встановлювати парну кількість модулів пам’яті. Деякі CPU мають чотириканальний контролер, відповідно для активізації чотириканального режиму необхідно встановити 4 лінійки пам’яті. При цьому модулі повинні бути однотипними або з одного набору з частотами ідентичними параметрами і таймінгами.